понеділок, 23 червня 2014 р.

Про Львів і просто вголос

Нещодавно, у невеличку відпустку, я знову потрапила до улюбленого Львову. Дарма, що він зустрів мене дощем, настрій від цього аж ніяк гіршим не став) Тому що це місто просто чарує своєю казковістю. Наче паралельний світ, де море квітів, старенька, відполірована черевиками туристів бруківка, де ховаються секретики у найнесподіваніших місцях.

 

А ще - аромати. Свіжа випічка, традиційні сирники, і кава - як же без неї? Ніде і ніколи раніше я не їла так смачно, як у Львові) а раніше зовсім не вважала себе гурманкою)
І трохи - про людей. Звичайно, вони є всякі, як і будь-де. Але мені поталанило, траплялися лише привітні і говіркі) Львів - серце України, як би пафосно це не звучало. Як і всі інші області, приймає біженців, надає притулок. Ображаються на "бандерівців" і "фашистів", але діло добре роблять.

Ситуація перша. В потязі "Харків-Львів", поряд їхала молода жінка, з двома дітками і матір'ю, зі Слов'янська. До Львова. Зовсім не час було питати їх про те, "Як там?", але не втрималася. Єдине, що вона відповіла - "Стріляють". В голосі, без перебільшення, легка істерика. На пероні сім'ю зустрічали волонтери.

Ситуація друга. Маршрутка Львів-Макачево. Заходить бабуся з онуком. Вголос переживає, чи правильно вона сіла. Вся маршрутка співучасливо читає бабцин квиток, заспокоює. Бабця вмощається, наставляє онука, щоб казав, що йому ще немає 7 років. Квиток на хлопчика не взяла) Звичайно, коли в автобус сходяться люди, місць не вистачає. Хлопчик зайняв чуже місце. Комусь доводиться стояти. Бабусі дуже хочеться поговорити, і найперше - на політичні теми. Як на сході "убивають" і як вони з онуком їдуть на Закарпаття, в санаторій. Ховатися від фашистів) На Західній))) Іронія. Смішно. Всю дорогу бабця активно і вголос проводить проросійський мітинг-монолог. Маршрутка мовчить. Як? У них вистачає розуму і толерантності не відповісти гості, яка прийшла до них додому і привселюдно лає борщ, яким її годують?
 
Ситуація третя. Дуже гарна жіночка, як виявилося, художниця, яка зустрілася нам на зупинці. Почавши розмову з пояснення, як дістатися вокзалу, ми з нею проговорили всю довгу подорож на трамваї із самої площі Ринок) Від неї почула болюче: "Ви ж нас не любите". Пояснила, як могла, що не всі бояться міфічну бабайку, придуману російськими ЗМІ...Що мені, насправді, дуже сумно, що таке прекрасне слово, як "націоналіст" перетворили на лайку.
"Націоналі́зм (фр. nationalisme) — ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі.
У своїй основі націоналізм проповідує вірність і відданість своїй нації, політичну незалежність і роботу на благо власного народу, об'єднання національної самосвідомості для практичного захисту умов життя нації, її території проживання, економічних ресурсів та духовних цінностей. Він спирається на національне почуття, яке споріднене патріотизму."
Дивуюся, чому жителі такого гарного і насправді європейського міста не бігають з прапорами, скажімо, Польщі або Угорщини, і не репетують, що терміново хочуть жити своїм розумом. Відокремитися. Приєднатися до кращої долі. Вони не шукають де "краще", вони роблять краще на своїй власній території. Наприклад, виставляючи чудові квіти на балконі, надаючи притулок тим, хто цього потребує, шукаючи урну, хай навіть і кілометр пішки, але не кидаючи недопалок на тротуар.
Отак, вийшло про все разом... З нетерпінням чекаю, коли на нашій землі настане лад і спокій. 
А тим, хто чекає - найшвидшого повернення рідних додому!



15 коментарів:

  1. Львів зачаровує... Одного разу потрапивши в це місто, назавжди залишаєш в ньому часточку серця...

    ВідповістиВидалити
  2. Відповіді
    1. Просто думки мимохідь. Дякую, що написали.

      Видалити
  3. Обожнюю Львів, багато разів була і зараз хочу поїхати ще, він надихає і зачаровує!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У мене так само, Наталочко! Скільки б Львовом не гуляла, а завжди щось нове побачу)

      Видалити
  4. Мариночко, добра світла розповідь у тебе вийшла про складне... Хай би швидше стало все простіше, щоб людям розвиднілось. І ми упевнено та радісно зустрічатимемо кожен новий день!
    у Львові давно не була, атмосфера там казкова, забути її не можливо :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, Оксаночко, що написала! Тримаємось разом і віримо, немає у нас іншого виходу.

      Видалити
  5. Як же гарно! Це одна з моїх давніх мрій.... Хоча б раз побувати в цьому чарівному місті! Дякую, за пост )))
    Гімн дуже красивий)) Віримо у найкраще! И все буде добре =)

    ВідповістиВидалити
  6. Оу, обов'язково знайди час! Точно не пошкодуєш)
    Дякую, що написала, Ларисочко)

    ВідповістиВидалити
  7. ... тиждень тому провела у Львові декілька годин... до того 10 днів була на морі закордоном, а потім 5 днів у Моршені... а відпочила душей лише у Львові за декілька годин...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Класно, трохи навіть заздрю) Такий насичений відпочинок)

      Видалити
  8. Марина, дякую за чудову розповідь ! Побувати у Львові - це моя мрія, дуже сподіваюся скоро її здійснити)

    ВідповістиВидалити
  9. Дякую за гарні враження від Львова !

    ВідповістиВидалити

Дякую, що знайшли час написати мені!

Популярні публікації